Блог

Прелаксан - ідеальне проносне / Клінічні дослідження  / Лактулоза відновлює роботу кишківника.

Лактулоза відновлює роботу кишківника.

 

Як ідеальне проносне для дітей молодшого віку, була вперше описана F. Mayerhofer та F. Petuely у 1959 р. [11].

Було проведено велику кількість досліджень, які розшифрували механізм дії та підтвердили ефективність лактулози при запорах.

Механізм дії при запорах зводиться до збільшення концентрації коротколанцюгових карбонових кислот аліфатичного ряду, які:

а) знижують внутрішньокишковий рівень рН та, як наслідок, стимулюється моторика кишки;

б) підвищують осмотичний тиск кишкового вмісту, що сприяє затримці рідини, розрідженню хімусу, збільшенню його об'єму та активізації перистальтики кишки.

Певне значення приділяється збільшенню біомаси сахаролітичної мікрофлори, що також збільшує обсяг кишкового вмісту.

Таким чином, прийом лактулози на відміну від інших проносних, призводить до одночасної корекції двох основних патофізіологічних механізмів запору:

1) стимулює моторну активність товстої кишки;

2) збільшує обсяг та розм'якшує кишковий хімус. Препарат не має дратівливої дії на слизову оболонку кишки, позитивно впливає на склад кишкової мікрофлори.

За своїми ефектами він близький до харчових волокон, які є основним інгредієнтом харчових добавок, що використовуються при запорах [7].

Лактулоза через її безпеку може бути використана для нормалізації випорожнень у дітей і дорослих, у осіб похилого та старечого віку з наявністю патології різних органів і систем, у вагітних і годуючих груддю, у хворих, які приймають ліки, що викликають запори.

Лактулоза є препаратом вибору для полегшення акту дефекації при геморої, анальних тріщинах, періанальному тромбозі, при великих грижах, після оперативних втручань, у хворих, які перебувають на постільному режимі. У цих ситуаціях препарат забезпечує розм'якшення калу та зменшення сили та тривалості натужування при акті дефекації.

Добова доза, час та кратність прийому лактулози при лікуванні запору підбираються індивідуально. Залежно від частоти випорожнень, часу появи акта дефекації та консистенції калу доза препарату або збільшується в середньому до 60 мл (40г), або зменшується та встановлюються оптимальні терміни та кратність прийому. При нормально підібраній дозі лактулози дефекація спостерігається від 3 до 7 разів на тиждень, з наявністю м'якого оформленого або кашкоподібного калу (від 300 до 500 г/добу). Тривалість лікування в середньому становить 2 місяці з подальшим зниженням дози препарату та повним скасуванням препарату. У ряду хворих прийом лактулози сприяє відновленню функції кишечника на тривалий термін.

Таким чином, лактулоза при запорах діє аналогічно до харчових волокон, є джерелом поживних речовин для епітелію слизової оболонки товстої кишки, нормалізує склад кишкової мікрофлори, до неї не розвивається толерантності, а також відсутня синдром відміни. Препарат ефективний при запорах будь-якої етіології та патогенезу. Однак, слід зазначити, що можливе тимчасове посилення або поява метеоризму у деяких хворих, які у процесі лікування значно зменшуються. У хворих зі спастичною дискінезією товстої кишки можливе посилення больового синдрому.

Позитивникний ефект був отриманий при інфекціях шлунково-кишкового тракту, зокрема, спричинених Yersinia, Shigella, ротавірусних інфекціях.

Лактулоза надає ряд позитивних метаболічних ефектів на організм, у зв'язку з чим вона може бути використана при таких абсолютно різних захворюваннях, як:

- інфекція сечових шляхів,

- жовчнокам'яна хвороба,

- Іперхолістерінемія,

- при хронічній нирковій недостатності,

— а також як пребіотик для відновлення нормального складу кишкової мікрофлори після антибіотикотерапії, променевої та хіміотерапії.

В основі лікувального ефекту лактулози, при вищевказаних станах, лежить збільшення росту цукролітичної та, зокрема, біфідумбактерій, пригнічення проліферації протеолітичної мікрофлори та обмеження транслокації кишкових бактерій у біліарну та сечовидільну систему.

Прийомлактулози призводить до надмірного виведення жовчних кислот з калом і, як наслідок, до підвищеного їх утворення у печінці з холестерину.

Останнє наводить до зниження вмісту холестерину в крові та в жовчі, що є бажаним при жовчнокам'яній хворобі та гіперхолестеринемії.

  1. Григор'єв П.Я., Яковенко О.В. Клінічна гастроентерологія. - М., Медичне інформаційне агентство -1998. -647 с.
  2. Логінов А.С., Блок Ю.Є. Діагностика та лікування гіперазотемії при цирозі печінки - Тер.архів.-1983.-№9-с.-126-130
  3. Логінов А.С., Блок Ю.Є. Хронічна гепатологія та цирози печінки - М., Медицина. -1987. - 272 с.
  4. Парфьонов А.І. Пронос і запор // Клін.мед. -1997. -№3.-С. 53-60.
  5. Подимова С.Д. Хвороби печінки. Керівництво для лікарів-М., Медицина. -1998. - 704 с.
  6. Хаммад Є.В. Запор: сучасний стан проблеми // Рос. гастроентерол., гепатол., колонопроктол.- 1999.-Т. IX. №5.-С. 61-64.
  7. Clausen MR, Mortensen PB Lactulose, disaccharides and colonic flora. Clinicalconsequences// Drugs. -1997. -Vol.53.-P.930.942.
  8. Conn H.0., Lieberthal MM The hepatic coma syndromes and lactulose. Baltimore: Williamsand Wilkms, 1983.-516p.
  9. Cummings IH, Mac Farlane GT Оцінка intestinal bacteria in nutrient metabolism // Clinical nutrition. -1997.-Vо16, №1.-Р.З-11.
  10. Mac Farlane., Cummings IH Probiotics and prebiotics. Can regulatig the activity of intestinal bacteria benefit health? // Br. Med. G. - 1999. - Vol. 318.-P. 999-1003.
  11. Mayerhofer F., Petuely F// Intersuchungenzur Regulation der Darmtragheit des ErwachsehenmitHilfe der Lactulose (Bifidus-Factor)// VienKlin. -1959. - Bad. 71. - S. 865-869.

12. Sherlock S., Dooley J. Diseases of the Liver and Biliary System. - 10th ed. - Oxford-London: Blackwell Sc. LTD.- 1998.-714p.

  1. Thompson WG Longstreth JF Dvossman DA all. Functional bowel disorders and functional abdominal pain // Gut. - 1999. - Vol. 45 (suppl 11).-Р. 1143-1147.
  2. Weber FI Effect lactulose on nitrogen metabolism // Scand. J. Gastroenter. - 1997. - Vol. 32 (Suppl. 222).-P. 83-87.
  3. Weihrauch W. IntemistischeTherapie. Munchen-Wien-Baltimorg: Urban та Schwarzenberg. -1996.-p. 12-24-1996.-1224с.

16. Wettstein M., Haussinger D. HepatischeEnzephalo

Без коментарів
Залишити коментар

ukUkrainian